Безпека дитини

        Ні для кого не секрет, що соціальні та екологічні обставини, які склалися на сьогодні, непокоять людей усієї планети. Особливу тривогу ми відчуваємо за  найбеззахисніших громадян – маленьких дітей. Завдання дорослих ( педагогів і батьків) полягає не тільки у тому, щоб оберігати та захищати дитину, але й у тому, щоб підготувати її до зустрічі з різними складними, а інколи й небезпечними життєвими ситуаціями.

            Безпека  - це не просто сума засвоєних знань, а вміння правильно поводитися в різних ситуаціях. Крім того, діти можуть опинитися у непередбачуваній ситуації на вулиці й удома, тому головним завданням дорослих є стимулювання розвитку у них самостійності та відповідальності. Через це більше  уваги варто приділяти організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття дітьми певних навичок поведінки, досвіду. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці..      

            Дорослі досить часто навіть не замислюються над тим, чому їхні діти майже щодня наражаються на небезпеку, причому, з вини їх самих! Ідеться про травми, які діти можуть отримати, перебуваючи навіть у власній кімнаті, і в цілому про здоров’я   дітей і навіть їх життя. 

             Шестирічна дівчинка вийшла погуляти надвір сама, батьки навіть не подумали про те, що її потрібно контролювати. Коли батько вийшов із дому для  того, щоб її забрати,   то побачив, що вона заплакана. Якась незнайома бабуся попросила дівчинку покатати з високої гірки її трирічного внука. А сама тим часом пішла до сусідки. Малюк заліз нагору, перегнувся через перила, і дівчинка не змогла його втримати. Він упав на землю вниз головою! Дорослі, які перебували на той час у дворі, підбігли до хлопчика, почали його оглядати.

• Швидше до лікаря! – радили вони його бабусі.
• Не треба! Подряпин немає. Мене дочка сваритиме за це.
• Але може бути струс мозку! – хвилювалися жінки.

Але уперта бабуся все одно нікуди не пішла. Отже, невідомо які наслідки мав цей випадок у майбутньому.

Дуже часто дитячий травматизм відбувається з вини дорослих.

             Молода матуся залишила однорічну доньку саму у ванній кімнаті і зайнялася хатніми справами. Дівчинка захлинулася і померла. Проти матері порушили кримінальну справу.

- Але мама не спеціально втопила доньку! – захищали її сусіди.

- Звісно, але вона зобов’язана була передбачити наслідки, - відгукнувся юрист.  Безпорадна дитина загинула через непродумані дії матері. Це називається « залишення в небезпеці» і може бути кваліфіковане, як убивство через необережність. Необхідно провести розслідування, справа передана до суду.

Але дитина загинула!

У Кримінальному кодексі є стаття, що передбачає  відповідальність за залишення в небезпеці будь – кого: немічного, хворого, який не в змозі ходити з перебитими ногами, а також дитину.

Багато батьків не вживають жодних заходів удома для запобігання нещасним випадкам від гострих, гарячих предметів, хімічних речовин. Батьки знають лише одне: не можна давати дітям до рук сірників. А чим ще загрожує їм довкілля?

             Вагітна жінка з чоловіком винаймали приватну квартиру. Настав день пологів, її відвезли до лікарні. Наглядати за старшим сином вона попросила бабусю. Раптом вона згадала: за шафою є щілина  і там – оголені електропроводи. Бабуся цього не знає, а синок може туди залізти!

Жінку охопив жах. Пересилюючи біль, вона пройшла коридором лікарні й зателефонувала додому. Бабуся вчасно затулила щілину.

Нажаль такі випадки трапляються і в дитячих закладах, протягом 2018 року  в Миколаївській області, з вини  педпрацівників були травмовані   14 дітей.  Три  сім’ї   для розглядання нещасних випадків своїх дітей написали заяви до прокуратури.

               Отже, небезпека чатує на малюків усюди,  удома, в дитячому  садочку.  І це починається з того дня, коли дитина навчилася ходити. Батьки та    педагоги повинні  усунути всі джерела небезпеки  і одночасно створити вільний простір для пересування дитини, не обмежуючи її допитливості до навколишніх предметів. 

Засоби для миття, чищення, а також фарби не можна зберігати в доступному для дітей місці, всі засоби повинні замикатись на ключ.

Травмують дітей кактуси, тому в групах не дозволяється розводити їх. Тюльпани та деякі інші кімнатні й садові рослини  можуть бути токсичними для дітей, тому їх слід  тримати подалі від дитини. Не всі рослини нешкідливі, як може видатися на перший погляд. Наприклад у рицини, яку останніми роками часто вирощують біля під’їздів будинків ( у народі її називають « пальмою»), смертельно отруйне насіння. Малюкові достатньо проковтнути дві – три насінини, щоб серйозно отруїтися. Тому задача дорослих, пояснювати дітям, що жодні рослини, ягоди і насіння, що зірвані на вулиці, не можна брати до рота. А для гри краще використовувати нешкідливі і добре знайомі рослини, наприклад кульбабу, подорожник, горобину.

                Ще одна небезпека – великі та маленькі чотириногі, причому не тільки безпритульні, але й справжнісінькі домашні. Ідеться не стільки про небезпечні хвороби, що можуть переносити тварини, скільки про собачу агресію, жертвами якої іноді стають діти. Безперечно, треба  виховувати в дитині любов і довіру до братів менших, але малюк повинен чітко знати, що собаки бувають різними і не завжди добрими. До того ж, краще взагалі не наближатися до  незнайомих тварин. Розкажіть малюкові, що не можна розмахувати руками або палицею біля собаки. Він вважатиме, що його хочуть ударити і може укусити. Не варто пестити  незнайомого собаку. Йому це може не сподобатися. Дитина повинна знати, як поводитися під час нападу собаки. Якщо поряд немає рятівного притулку – підїзду  або дерева – не варто тікати, собака все одно наздожене. Покажіть малюкові, як потрібно захистити обличчя і шию, притиснувши підборіддя до грудей і затулившись зігнутими  у ліктях руками. А дорослі обов’язково прийдуть на допомогу.                             Домашні улюбленці можуть викликати алергію у дітей. Вони також дряпаються, кусаються, усе це необхідно враховувати вихователям та батькам. Стежити за дітьми, щоб діти не вживали корму риб, тваринок, що живуть у куточку природи.

                 Дорослим слід бути уважними щодо іграшок їхніх дітей, якщо іграшки поламані та мають гострі боки, доцільно їх швидше  позбавитися. Іграшкову зброю взагалі краще не купувати, кульки, влучаючи в тверді предмети та відскакуючи від них, потрапляють у тих, хто стріляв, вихователям не дозволяти приносити такі іграшки до групи. Іграшки повинні зберігатись на рівні зору дітей та бути доступними кожній дитині.  У  всіх приміщеннях групи -  меблі, шафи, картини, вазони мають бути щільно закріплені, на шафи не можна ставити вазони з квітами, об’ємні  іграшки.   

Не можна взувати дитині  до дитячого садочка слизьке взуття  та взуття з відкритою  незакріпленою п’яточкою, тому що є велика  вірогідність отримання травми. 

Вихователям слід щоденно перед прогулянкою перевіряти обладнання на ігрових та спортивних майданчиках на стійкість, закріпленість. Пісочниці повинні бути обладнані відповідно до санітарно – гігієнічних вимог .

                   Вихователі, згідно « Інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей в дошкільному навчальному закладі», несуть повну відповідальність за охорону життя та здоров’я , виховання й навчання дітей своєї вікової групи відповідно до статуту дошкільного навчального закладу, програм виховання та навчання в  закладі.